Роман «Проща святої Бірґітти» розкриває сторінки життєпису Бірґітти Шведської – релігійної діячки, католицької святої, яку називають покровителькою Швеції та Європи. Бірґітта вирізняється глибокою релігійністю, побожністю, бачить видіння, у яких їй відкриваються майбутні події. Вона прагне присвятити себе служінню Богу та допомагати людям, намагається активно впливати на політичні події.

Манера оповіді у романі – сповідально-розмірковувальна, плин думок. Роман містить велику кількість описів місцевості, екстер’єрів замків, храмів, культових споруд та будівель. Оповідь насичена внутрішніми роздумами героїв про сенс життя. Головна героїня здійснює паломництва святими місцями, зокрема до Єрусалима, засновує монастир у м. Вадстені. В кінці роману головна героїня помирає.