Кролик обожнює моркву. Він зносить її до своєї нори, аж доки там не залишається місця і для нього самого.

Друзі гостинно кличуть його пожити в себе, але Кролик скрізь тягне за собою моркву! Тож хатка-панцир Черепахи, і гніздо Пташки, і хатка Бобра, і нірка Білочки не витримують морквяної навали — і руйнуються. Що ж тепер робити бідолашним звірятам?