У цій книзі Гезер Крістл поєднує мемуари, літературну біографію та роздуми про пам’ять і родинний досвід. Центральною постаттю стає Вірджинія Вулф — не лише як класикиня модернізму, а як співрозмовниця й орієнтир для авторки.

Через паралелі між власною історією, історією матері та життям Вулф Крістл досліджує теми втрати, насильства, близькості та внутрішніх змін.

Книга показує, як читання і повернення до минулого допомагають інакше побачити себе і свою родину.