Вирви від бомб Другої світової війни вже засипані, будівлі відбудовані, люди нарешті повернулися до мирного життя. Непримітна й тиха Ізабель мешкає на самоті в заміському будинку покійної матері.

Та все перевертається, коли її брат Луїс привозить сюди на літо свою подругу Єву. Вона — протилежність Ізабель: спить допізна, зчиняє гамір і торкається речей, яких не повинна торкатись. Терпіння жінки от-то лусне.

Але приховане навіть у найпотаємніших сховках рано чи пізно стає явним. Крізь напружені стосунки проступає романтичний потяг жінок одна до одної, а несподівані знахідки в будинку перекреслюють усе, що Ізабель коли-небудь знала про власну родину та саму себе. І війна, можливо, ще не закінчилася по-справжньому...