Від п’ятнадцятирічної Белли всі чогось хочуть. Мати — щоб вона допомагала з хатніми справами; батько — щоб не створювала проблем; колишній хлопець — щоб не надокучала. Лише бабуся нічого не вимагала від дівчини, але вона нещодавно померла.

Тепер єдина річ, що послаблює тиск — алкоголь. Горілка, пиво, м’ятний шнапс допомагають згладити гострі кути життя. Белла переконує себе: «усі п’ють» і зупинитися можна будь-коли.

Але на одній із вечірок вона напивається до нестями й опиняється в лікарні. Це момент, коли доводиться поглянути правді у вічі. І ця правда — реабілітаційний центр.