Віро вирушає з Києва до Афін, якими марить.
Та головна ціль — зазирнути в очі відомому письменнику.
Дівчина переконана, що він привласнив її недописаний роман.

Та з кожним кроком омріяна Греція перетворюється на пастку.
Віро снить про елевсинські містерії, чує гімни забутим богам і бачить те, чого не мало б бути.

«Еврідіка мусить померти», — каже їй випадкова жінка на базарі.
«Еврідіка мусить померти», — написано кров’ю на будинку під Акрополем.
Серце підказує, що вона не випадкова героїня в цій пригоді.