Тревіс Рен має незвичайний дар — розшукувати зниклих безвісти. Коли він береться до справи Меґґі Сент-Джеймс, відомої авторки похмурих, сповлених жаху дитячих книжок, слід приводить його до місця, яке багато хто вважав лише легендою.

Цю відлюдну громаду, звану Пастораллю, заснував у сімдесятих роках двадцятого століття гурт однодумців, що прагнув простішого способу життя. За всіма ознаками громада вже не мала б існувати, але Тревіс випадково натрапляє на неї і невдовзі… зникає. Так само, як і Меґґі Сент-Джеймс.

Через кілька років Тео, старожил Пасторалі, знаходить за межами громади покинутий Тревісів пікап. Нікому не дозволено ні заходити до громади, ні виходити з неї, особливо тоді, коли є загроза занести в Пастораль хворобу — гниль. Поступово з’ясовуючи правду, Тео викриває секрети, які він сам, його дружина Калла та її сестра Бі таять одне від одного. Ці секрети доводять, що їхній ідеальний ізольований світ не такий безпечний, як вони гадали, і що темрява може ховатися під різними личинами.

Моторошно красива, гіпнотична й заворожлива «Історія диких місцин» — це оповідь про казкові світи, наш страх перед темрявою і про те, як легко загубити себе в нетрях власної свідомості.