Захопливе продовження роментезі-трилогії.

Таємниці богів, доля світу і кохання — у руках юної дівчини.

Кайден не мав знати, що він розбив мені серце. Бо це не так — хіба що трохи, надщербив.

Джесс повертається до навчання. Але Кайден теж тут — у її школі. Його слова: «…я справді хотів, щоб ти не ненавиділа мене» звучать як злий жарт. Чому він просто не залишить її в спокої?

До того ж у Монтерей з’являються інші боги — з пропозиціями у своєму стилі, перекладаючи власні проблеми на Джесс. Їх би з радістю можна було просто відправити разом із цими проблемами, але масштаб божественних суперечок такий, що людство може не вистояти. Тож їй доводиться щось вирішувати — і водночас розбиратися з власними почуттями.

— Джесс? — Кайден заплющив очі. Щоб почути його, мені довелося нахилитися ближче. — Не покидай мене.