Герої — це не протектор Півночі, прозваний Чорним Доу, і не лорд-маршал Крой, головнокомандувач армії Його Величності на Півночі, і не полковник Бремер дан Ґорст, і не «принц» Кальдер...

Щиро кажучи, всі ці особи — радше різники, що ведуть кнурів на забій.

Можливо, справжні герої — це забуті кам’яні велети, що бовваніють на вершині нещасного пагорба у глухомані Півночі, бо саме вони впродовж трьох днів стануть мовчазними свідками кровопролитної битви між арміями Союзу і Півночі. І чи доросте хтось з-поміж тисяч і тисяч вояків до справжніх героїв, вирішиться саме тут.