Про книжку «Афганський похід Александра»
Він прийшов по славу, а знайшов лише терор, зраду і біль.

330 рік до н. е. Александр Македонський остаточно перемагає Персію і веде свою нездоланну армію далі на схід — до багатств Індії. Його шлях пролягає через Афганістан — край, де панують давні племінні звичаї, а кожен чоловік народжується воїном.

Піхотинець Матфеос приєднується до війська в очікуванні подвигів і слави, взоруючись на старших братів, але замість цього опиняється в самому пеклі кривавої бійні. Лютець опір ворогів, з яким стикається македонське військо, шокує і змушує до жорстокості та тактики випаленої землі.

У певний момент приховування звірств заради політичного миру починає гнітити Матфеоса. Та найзапекліша битва відбувається в душі героя. Його кохання до афганки Шинар призводить до ганьби її клану, розплата за яку — смерть.

Чи зможе рядовий піхотинець зберегти честь, коли війна вимагає стати нелюдом, а на шляху до правди стоїть сам цар?

Прессфілд створив воєнну драму, в якій минуле дивиться сьогоденню прямо в очі — і питає: ким ти стаєш, коли битва не закінчується?

Про автора
Стівен Прессфілд — письменник і сценарист. Автор понад 30 сценаріїв кінофільмів, багатьох історичних романів і науково-популярних книжок. Його «Війна мистецтва» перекладено багатьма мовами й продано понад мільйонним накладом, а «Вогняні брами» входять до списку обов’язкового читання в усіх провідних військових навчальних закладах США.

Відгуки на книжку
Афганська війна, яку Александр Македонський вів понад два тисячоліття тому, разюче подібна до тієї, що точиться сьогодні. Книжка Прессфілда — для тих, хто прагне глибшого розуміння причин воєн в одному з найнеспокійніших регіонів світу. — Вінс Флінн, автор бестселера «Американський убивця».

Інша книжка автора
«Вогняні брами. Героїчний епос про битву під Термопілами», Стівен Прессфілд, «Наш Формат», 2023 рік

Цитати з видання
Ви гадаєте, що стільки народів, які не пов’язані з нами ні релігією, ні звичаями, ні спільною мовою, підкоряться одразу? Тільки ваша зброя стримує їх, а не їхня прихильність. Ми маємо справу з дикими звірами, яких може приборкати лише час.

Я завжди думав, що важкий досвід робить сильнішим. Але все навпаки — він підриває тебе, бо знаєш, наскільки вразливий і як погано може бути.

Александр не віддає наказів. Він просто діє разом з усіма, і жоден новобранець не може за ним устигнути. В армії немає тілесних покарань. Дисципліна тримається загрозою виключення та втратою прихильності. Один несхвальний погляд Александра обвалить кар’єру найзаслуженішого ветерана, а усмішка чи прихильне слово прославить наймізернішого.