Це перша нова книжка Ліни Костенко за останні 20 років мовчання і перший її прозовий роман.

Роман написано від імені 35-річного комп’ютерного програміста,який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усівивихи нашого глобалізованого часу.

У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він —заручник світових абсурдів — прагне подолати комунікативну прірвуміж чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом.

За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшого» —насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасноголітописання і публіцистики.